Словник Української Мови
Буква
1. Дрібна, яскрава часточка вогню, що відлітає від палаючого або розжареного предмета; блискавка.
2. перен. Слабкий прояв, зародок чого-небудь (почуття, думки, здібності тощо).
3. спец. Електричний розряд у вигляді яскравого спалаху між двома провідниками, розділеними діелектриком.
Приклад 1:
Так от і я… Так от і я… Будь же мов іскра, кохана моя! Прудко вирує танець.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Bitrate: 96 kbps Samplerate: 44000 Hz Формат: MPEG layer 3 (MP3) Видавництво: Радянський письменник, Київ, 1989 рік Анонс: Кличте калік і дітей понесіть… В землі віки лежала мова Чари ночі Любов Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні… Іскра Ах, скільки струн в душі дзвенить! Айстри Ти зовсім мене не кохала… Гроза пройшла… зітхнули трави… Чому з тобою ми не хвилі?..
— Дзюба Іван, “Спогади і роздуми на фінішній прямій”