світлий
[sʋitlɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має велику кількість світла, добре освітлений, не темний (про простір, приміщення тощо).
-
Який слабо насичений кольором, близький до білого; блідий (про колір, відтінок).
-
Який має світле (не темне) забарвлення волосся, очей, шкіри.
-
Прозорий, чистий (про рідини, середовище).
-
Ясний, чистий, безхмарний (про небо, повітря, день).
-
Перен. Радісний, щасливий, безтурботний (про почуття, настрій, життя).
-
Перен. Ясний, чистий, вільний від чорних думок або сумнівів (про свідомість, розум).
-
Перен. Високоморальний, благородний, що викликає повагу (про людину, вчинки, майбутнє).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. світлий, р. світлого, д. світлому, з. світлого, о. світлим, м. світлім
Приклади з художньої літератури
-
Але, буває, крізь вогонь межі
Минулі дні вертаються, як спогад.
Ми завтра знов не будемо чужі,
Це світлий дар приймаючи від Бога— Олена Теліга