Значення
- (Фізика) –
Яскраве світло, що відбивається від гладенької поверхні або випромінюється джерелом; сяйво, виблискування.
- (Література) –
Переносно: видатні здібності, талант, яскравість прояву чого-небудь (розумовий блиск, блиск дотепності).
- (Мистецтво) –
Пишність, розкіш, чудовий зовнішній вигляд, що викликає захоплення (блиск балу, блиск наряду).
- (Геологія) –
У геології: здатність мінералу відбивати світло; характерний вигляд поверхні мінералу (металевий блиск, алмазний блиск).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. блиск, р. блиску, д. блискові, з. блиск, о. блиском, м. блискові, к. блиску