блиска

1. Рідкісна назва блискавки, що вживається в поетичній мові або деяких західних діалектах для позначення спалаху електричного розряду в атмосфері під час грози.

2. У давньому вжитку — назва метеорологічного явища, що супроводжується різким світловим спалахом і гуркотом; блискавиця.

Приклади вживання слова:

блиска

Приклад 1:
Він їх нищив з блиска­вичною швидкістю… Помітив збоку якусь чудну росли­ну, ви­рвав, — ніби часничина. Понюхав — часничина!
— Невідомий автор

Приклад 2:
Маланка сховала руки пiд хвартухом i злiсно блиска очима. — Так, людоньки, так.
— Самчук Улас, “Марія”