блиска

[blɪskɑ] Дієслово

Буква:Б

Значення

  1. (Література) –

    Рідкісна назва блискавки, що вживається в поетичній мові або деяких західних діалектах для позначення спалаху електричного розряду в атмосфері під час грози.

  2. (Фізика) –

    У давньому вжитку — назва метеорологічного явища, що супроводжується різким світловим спалахом і гуркотом; блискавиця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я блискаю, ти блискаєш, він блискає, ми блискаємо, ви блискаєте, вони блискають

Більше записів