1. Про рідину: бурхливо кипіти, вибухати бульбашками, коли через неї проходять гази або пара; бурлити, шуміти.
2. Перен. Про людину: бути у стані сильного збудження, емоційного кипіння; бушувати.
Словник Української Мови
1. Про рідину: бурхливо кипіти, вибухати бульбашками, коли через неї проходять гази або пара; бурлити, шуміти.
2. Перен. Про людину: бути у стані сильного збудження, емоційного кипіння; бушувати.
1. Випускати з рідини бульбашки газу або пари, що шумно вириваються на поверхню; бурлити, кипіти.
2. (у техніці) Продувати рідину газом або парою, пропускаючи їх через неї для перемішування, насичення, очищення тощо.
1. Працювати з перебоями, несправно, зі збоями (про механізми, пристрої, частини тіла).
2. Робити щось повільно, неохоче, без ентузіазму; ледарювати.
3. Розмовне значення: бути хворим, нездужати, відчувати нездужання.
1. (у техніці) Створювати бараж, штучну перешкоду на шляху руху води, газу тощо, з метою регулювання їх потоку або тиску.
2. (переносно, рідко) Чіплятися, нав’язуватися комусь, заважати, створювати перешкоди в спілкуванні або діяльності.
1. (у військовій справі) Створювати завісу з диму або туману для маскування військ, техніки, об’єктів або для дезінформації противника.
2. (у радіотехніці) Створювати перешкоди для роботи радіолокаційних станцій противника шляхом поширення в повітрі хмари дротяних диполів, смужок металевої фольги тощо.
3. (переносно) Навмисно створювати плутанину, інформаційний шум або перешкоди для приховування чого-небудь або ускладнення сприйняття.
1. (розм.) Швидко й голосно бити, стукати, видаючи звук, подібний до барабанного бою (про дощ, град тощо).
2. (перен., розм.) Наполегливо, швидко та ритмічно щось робити, працювати (часто про друк на клавіатурі, письмо).
3. (перен., розг.) Поспішати, швидко пересуватися, бігти (про людину).
1. Часто, швидко та голосно бити в барабан або щось, що нагадує його звучанням.
2. Перен. Ритмічно та голосно стукати, бити по чомусь, викликаючи звук, схожий на барабанний дріб (наприклад, барабанити пальцями по столу, дощем по даху).
3. Розм. Говорити щось швидко, багато, монотонно або безглуздо повторювати одне й те саме.
1. (від нім. bannen — забороняти, виганяти) Заст. Піддаватися баніції, тобто оголошенню поза законом, вигнанню з країни з конфіскацією майна та позбавленням громадянських прав; опинятися у стані вигнання.
2. Перен., заст. Добровільно ізолюватися від суспільства, жити відокремлено, уникаючи контактів з людьми.
1. Проголошувати когось банітом, тобто позбавляти прав, виганяти з громади, оголошувати поза законом.
2. Виганяти, висилати когось із країни, місцевості або громади; переслідувати, перешкоджати комусь у проживанні чи діяльності.
3. У переносному значенні: усувати, відстороняти когось від чогось, робити непопулярним або неприйнятним у певному середовищі.
1. (від власної назви «Бан») У комп’ютерних іграх, зокрема багатокористувацьких онлайн-іграх — отримати постійну або тимчасову заборони (бан) на доступ до гри, сервера або певних його функцій через порушення встановлених правил.
2. (від власної назви «Бан») В інтернет-спільнотах, соціальних мережах, на форумах — бути позбавленим можливості публікувати повідомлення, коментувати або користуватися обліковим записом через рішення модератора чи адміністрації.