Значення
- (Юриспруденція) –
Проголошувати когось банітом, тобто позбавляти прав, виганяти з громади, оголошувати поза законом.
- (Юриспруденція) –
Виганяти, висилати когось із країни, місцевості або громади; переслідувати, перешкоджати комусь у проживанні чи діяльності.
- (Соціологія) –
У переносному значенні: усувати, відстороняти когось від чогось, робити непопулярним або неприйнятним у певному середовищі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я банітую, ти банітуєш, він банітує, ми банітуємо, ви банітуєте, вони банітують