банітувати

[bɑnituʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Проголошувати когось банітом, тобто позбавляти прав, виганяти з громади, оголошувати поза законом.

  2. (Юриспруденція) –

    Виганяти, висилати когось із країни, місцевості або громади; переслідувати, перешкоджати комусь у проживанні чи діяльності.

  3. (Соціологія) –

    У переносному значенні: усувати, відстороняти когось від чогось, робити непопулярним або неприйнятним у певному середовищі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я банітую, ти банітуєш, він банітує, ми банітуємо, ви банітуєте, вони банітують

Більше записів