Значення
- (Історія) –
(від нім. bannen — забороняти, виганяти) Заст. Піддаватися баніції, тобто оголошенню поза законом, вигнанню з країни з конфіскацією майна та позбавленням громадянських прав; опинятися у стані вигнання.
- (Психологія) –
Перен., заст. Добровільно ізолюватися від суспільства, жити відокремлено, уникаючи контактів з людьми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я банітуюся, ти банітуєшся, він банітується, ми банітуємося, ви банітуєтеся, вони банітуються