Значення
- (Мистецтво) –
Часто, швидко та голосно бити в барабан або щось, що нагадує його звучанням.
- (Лінгвістика) –
Перен. Ритмічно та голосно стукати, бити по чомусь, викликаючи звук, схожий на барабанний дріб (наприклад, барабанити пальцями по столу, дощем по даху).
- (Лінгвістика) –
Розм. Говорити щось швидко, багато, монотонно або безглуздо повторювати одне й те саме.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я барабаню, ти барабаниш, він барабанить, ми барабанимо, ви барабаните, вони барабанять