1. Видавати короткі, різкі звуки від ударів по чомусь твердому або від удару чогось твердого об щось.
2. Ударяти, бити по чомусь, щоб видати звук або звернути на себе увагу (наприклад, стукати у двері, у шибку).
3. Перен., розм. Доносити, таємно повідомляти про когось, щось органам влади (застосування, характерне для радянських часів).
4. Розм. Їхати, рухатися кудись (зазвичай швидко або на велику відстань).
5. Розм. Сильно бити, колотити (про серце, пульс тощо).