Значення
-
Видавати короткі, різкі звуки від ударів по чомусь твердому або від удару чогось твердого об щось.
-
Ударяти, бити по чомусь, щоб видати звук або звернути на себе увагу (наприклад, стукати у двері, у шибку).
-
Перен., розм. Доносити, таємно повідомляти про когось, щось органам влади (застосування, характерне для радянських часів).
-
Розм. Їхати, рухатися кудись (зазвичай швидко або на велику відстань).
-
Розм. Сильно бити, колотити (про серце, пульс тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я стукаю, ти стукаєш, він стукає, ми стукаємо, ви стукаєте, вони стукають