1. Почати кахкати — видавати характерні звуки, подібні до кумкання або квоктання (про курочку-квочку).
2. Розмовне, переносне значення: почати говорити тихим, лагідним, ніжним голосом, наспівуючи (часто при колиханні дитини).
Словник Української Мови
1. Почати кахкати — видавати характерні звуки, подібні до кумкання або квоктання (про курочку-квочку).
2. Розмовне, переносне значення: почати говорити тихим, лагідним, ніжним голосом, наспівуючи (часто при колиханні дитини).
Закахикатися — почати кахикати, кашляти легкими, короткими поштовхами, часто через подразнення в горлі або для привернення уваги.
1. Почати кахикати, закашляти легким, переривчастим кашлем, часто через потрапляння чогось у горло або для прочищення горла перед промовою.
2. Розпочати сміятися, часто злегка або приховано, з характерним звуком, що нагадує кахикання.
1. (розм.) Загортатися, закутуватися в одяг, ковдру тощо.
2. (перен., розм.) Заплутуватися, затягуватися (про справу, ситуацію).
3. (перен., розм.) Втомлюватися, виснажуватися до межі, доходити до стану повної неможливості продовжувати щось робити.
1. (розм.) Завершити, припинити щось, часто з відтінком насильства або остаточності; ліквідувати, знищити.
2. (перен., розм.) Сильно побити, піддати жорстокому фізичному впливу.
3. (перен., розм.) Заперечити, відхилити (пропозицію, ідею), різко припинити обговорення чогось.
1. (розм.) Заплутати, ускладнити щось, довести до безвихідної ситуації; завести в глухий кут.
2. (діал.) Затягнути, затримати когось надовго, зайняти чиїйсь час.
1. (про сонце) заходити за обрій, занурюватися за лінію горизонту, втрачаючи видимість; заходити.
2. (переносно, про явище, стан тощо) наближатися до кінця, завершення; закінчуватися, згасати.
Закатовувати — термін, що позначає процес герметичного закривання скляних банок для консервації за допомогою металевих кришок та спеціального ключа (закатку), в результаті чого кришка щільно прилягає до горлечка банки, забезпечуючи довготривале зберігання продуктів.
1. Загорнутися, обернутися чимось, що обвиває (наприклад, у ковдру, у плащ).
2. Розм. Закотитися далеко, опинитися в важкодоступному місці (переважно про круглі предмети).
3. Розм. Потрапити кудись, дістатися до якогось місця (часто небажаного або віддаленого).
4. Розм. Закочуватися від сміху, реготати, не стримуючись.
1. Щільно завернути, обернути щось навколо чогось або в щось, загорнути.
2. Закотити, засунути щось важке або громіздке вглиб, під щось (наприклад, закатати бочку в льох).
3. Розм. Покрити, залити якимось твердим матеріалом (наприклад, асфальтом, бетоном).
4. Розм. Сильно побити, піддати жорстокому фізичному впливу.
5. Розм. Ув’язнити, посадити до в’язниці.
6. Розм. Швидко їдучи, потрапити кудись далеко або в небажане місце.