Позначка: дієслово

1. Розповідати, говорити про щось, часто у зв’язку з розповіддю казок, легенд, переказів; оповідати.

2. Заст. Говорити, розмовляти; висловлювати думку.

3. Заст. Чути, відчувати (про звук, запах тощо).

1. Зустрічатися, спілкуватися з кимось особисто; мати побачення.

2. Бути видимим, помітним; з’являтися перед очима, уявлятися (часто про видіння, галюцинації).

3. (у безособовому вживанні) Відчуватися, уявлятися (про щось майбутнє або можливе).

1. Відчувати, сприймати зірком, мати здатність розрізняти оком; мати зір.

2. Уявляти собі, думкою передбачати або відтворювати щось; усвідомлювати, розуміти.

3. Зустрічати, спостерігати, бути свідком якоїсь події, явища.

4. Відвідувати когось, зустрічатися з кимось.

5. Уважати, розглядати когось або щось певним чином; тлумачити, інтерпретувати.

1. Дієприслівник минулого часу від дієслова “бачити”, що означає сприйняття чогось зором у певний момент у минулому або вказує на умову, причину, час дії основного дієслова у реченні.

2. У граматиці: дієприслівник недоконаного виду, що виражає супровідну, причинну або часову дію, пов’язану з основним дієслівним діянням (наприклад, “Бачачи небезпеку, він зупинився”).

1. (діал., розм.) Те саме, що бачиш — форма 2-ї особи однини теперішнього часу дієслова «бачити», що вживається для звернення уваги співрозмовника на щось, часто з відтінком докору, іронії або переконання.

2. (діал.) Вживається як заповнювач паузи (дискурсивне слово) або для посилення висловлювання, аналогічно до «ось», «ну», «же».

1. Різко, з силою вдаритися об щось, зіткнутися з чимось, зазвичай із гучним звуком; стусанутися.

2. Розм. Швидко, раптово випити (спиртного); ковтнути.

3. Розм. Раптово впасти, звалитися (часто з гуркотом); гепнутися.

1. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай з характерним звуком удару; стусанути, ляснути.

2. Швидко, раптово випити спиртний напій (горілку, наливку тощо); ковтнути, випити одним ковтком.

3. Розм. Раптово, несподівано зробити щось, зазвичай швидко та рішуче (наприклад, бацнути поцілунок, бацнути пісню).

1. Розмовне: битися, ударятися об щось, зазнавати удару.

2. Розмовне, переносне: стикатися з чимось негативним, неприємним, зазнавати невдачі або труднощів.

3. Розмовне: вступати в бійку, битися з кимось.

1. Різко, з силою вдаряти по чомусь, бити, ляскати.

2. Грати на музичному інструменті (звичайно струнному), часто майстерно, з енергією або гучно.

3. Розмовне. Швидко їсти або пити, з жадібністю споживати щось.

4. Жаргівне. Танцювати, ритмічно рухатися під музику.

1. (діал.) Поводитися як бахур — розбишаку, пустуна; бешкетувати, шалити.

2. (перен., діал.) Бути розгубленим, метушитися, панікувати; тривожитися, хвилюватися.