Словник Української Мови
1. Різко збільшувати швидкість руху транспортного засобу, інтенсивно натискаючи на педаль подачі палива (газу).
2. Підвищувати тиск, інтенсивність або енергію дії; активізувати, пожвавлювати щось.
3. (заст.) Піддавати обробці газом, наповнювати або з’єднувати з газом.
Відтворювати звуки, подібні до кумкання жаб або ґелґоту гусей; діал. ґелґотіти.
Розмовляти голосно, багато і швидко, видаючи невиразні, різкі звуки; базікати, теревенити.
1. (про птахів, особливо гусей) видавати характерні різкі, галасливі звуки; гучно й безладно кричати.
2. (переносно, про людей) голосно, нестримано й безладно сміятися; реготати.
3. (переносно, розм.) вести голосну, безпутну розмову; базікати, теревенити.
1. Видавати різкі, уривчасті, голосні звуки, схожі на кудахкання курки; кудахтати (переважно про курей).
2. Перен. Голосно, нестримно і безладно сміятися; реготати.
3. Рідко. Балакати, говорити швидко та без змісту; теревенити.
1. (про птахів, особливо курей) неспокійно рухатися, метушитися, часто з характерним квоктанням або ґелґотінням.
2. (переносно, про людину) метушитися, поспішати, хвилюватися через дрібниці, клопотатися без особливої потреби.
Відтворювати характерні звуки, що їх видають гуси та качки; гакати.
Ґеґекатися — (розм.) несамовито, голосно сміятися, реготати; гоготати.
Ґеґнути — ужити ґеґу (невелику кількість міцного алкогольного напою, переважно горілки); випити.
Ґеґнутися — рідковживане дієслово, що означає різко, несподівано або необачно рушити з місця, кинутися кудись; часто з відтінком негативного значення — метнутися, кинутися втекти або впасти.
Ґедзкатися — діал. (переважно західні діалекти) — чіплятися, приставати до когось, набридати, докучати.
Ґедзкатися — діал. (переважно західні діалекти) — сваритися, лаятися, вступати в перепалку.