Позначка: дієслово

1. Неохайно, повільно робити щось, копотіти; бруднитися під час роботи.

2. Бруднити щось, пачкати; заляпувати рідиною, грязюкою.

3. Розм. Неохайно їсти, погано пережовувати їжу; жувати, чавкати.

4. Розм. Повільно, незграбно рухатися, пересуватися (зазвичай у воді, грязюці).

1. Неохайно, брудними руками чіпати щось, пачкати; також — недбало, неуважно робити щось, псувати роботу.

2. Розмовно-зневажливо. Повільно та незграбно рухатися, плентатися; тягтися, базікати.

3. Діал. Бруднити, мазати; також — псувати, нищити.

1. (розм.) Неохайно, недбало їсти, розливаючи або розкидаючи їжу; бруднитися під час їди.

2. (перен., розм.) Неуважно, неакуратно працювати, робити щось; кепкувати, зволікати.

3. (перен., розм.) Погано, незграбно грати на музичному інструменті, створюючи негарні звуки.

1. Бути бабою (у значенні “акушерка”), приймати пологи.

2. Розмовне. Поводитися несміливо, боязко, нерішуче, по-бабськи (про чоловіка).

3. Розмовне, зневажливе. Займатися дріб’язковими, несуттєвими справами; марнувати час.

1. Бути бабою-повитухою, приймати пологи.

2. Перен. робити щось незграбно, повільно або невміло, схоже на поводження немічної старої людини; ледачити, марнувати час.

3. Заст. бути світкувальницею, свашкою на весіллі.

1. Різко, з силою вдаритися об щось, з гуркотом упасти.

2. Потрапити в аварію, зіткнутися (про транспортні засоби).

3. Розм. Зазнати невдачі, провалитися в якійсь справі.

1. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай з гучним звуком.

2. Несподівано, гучно вистрілити (про зброю, вибух тощо).

3. Перен. різко, емоційно висловитися, вигукнути щось несподіване або різке.

4. Розм. швидко та інтенсивно щось зробити, часто з відтінком раптовості або сили (наприклад, бабахнути сто кілометрів на годину, бабахнути чарку).

1. (розм.) Непевно, повільно або незграбно пересуватися, переважно про людей похилого віку або тих, хто відчуває слабкість; плентатися.

2. (перен., розм.) Повільно та без ентузіазму виконувати якусь роботу, займатися чимось; ледачити, байдикувати.

1. Видавати короткі, глухі, уривчасті звуки, нагадуючи постріли або вибухи; гуркотіти, гриміти (переважно про роботу двигуна, мотора тощо).

2. Розмовно-жаргонне: стріляти, вести вогонь з вогнепальної зброї (часто з відтінком несерйозності або про безладну стрілянину).

3. Переносно, розмовне: голосно, різко і швидко говорити, лаятися; тріскати, балакати.

1. Розмовне. З силою вдарятися об щось, падати з гучним звуком; гепнутися.

2. Розмовне, переносне. Потрапляти в неприємну ситуацію, зазнавати невдачі, провалу.