Позначка: дієслово

  • закріпити

    1. Надійно приєднати, прикріпити щось до чогось, зробити міцним, стійким, незрушним.

    2. Зробити стійким, незмінним, остаточно встановити (про явища, поняття, норми тощо).

    3. Військ. Організувати та обладнати позицію для оборони, оборонятися на певному рубежі.

    4. Юр. Офіційно документально підтвердити, встановити (наприклад, право, факт, статус).

    5. Перен. Дозволити комусь залишитися на певній посаді, роботі, місці; призначити на постійну роботу.

  • закріпачуватися

    1. Ставати кріпаком, потрапляти в кріпацтво; перетворюватися на власність феодала, втрачати особисту свободу.

    2. (переносно) Позбавлятися волі, незалежності; потрапляти в повну залежність від когось або чогось, ставати рабом обставин, звички тощо.

  • закріпачувати

    1. Позбавляти когось особистої свободи, перетворювати на кріпака; підпорядковувати кріпацькому праву.

    2. (переносно) Позбавляти волі, незалежності; підкоряти, робити повністю залежним від себе.

  • закріпачитися

    1. (історичне) Стати кріпаком, потрапити в кріпацьку залежність.

    2. (переносне) Добровільно або вимушено потрапити в повну залежність від когось або чогось, опинитися в стані обмеженої свободи дій.

  • закріпачити

    1. Історичне: перетворити в кріпака, позбавити особистої свободи, підпорядкувати феодальній залежності; поневолити.

    2. Переносне: позбавити волі, можливості вільно діяти чи розвиватися; підпорядкувати повністю своїй волі або обставинам.

  • закрякатися

    1. (про качку) Почати крякати, видавати характерні звуки, властиві качкам.

    2. (перен., розм.) Почати голосно, невиразно або невдоволено говорити, скаржитися; забалакати.

  • закрякати

    1. Почати крякати, видати характерний звук, подібний до крику качки.

    2. Розмовно, про людину: почати говорити хрипким, невиразним голосом, нагадуючи крякання.

  • закрюкатися

    1. (розм.) Померти, загинути (первісно — про птаха, який закрючився, тобто підібрав лапи під себе перед смертю).

    2. (перен., розг.) Сильно втомитися, знесилитися до такого стану, що людина ледве рухається або падає без сил.

  • закрюкати

    1. Почати крюкати, видавати характерні звуки, подібні до крику крука або ворони.

    2. Розмовне, образне. Почати говорити хрипким, неприємним голосом; захрипіти від хвороби або знесилення.

    3. Розмовне, образне. Почати плакати, скаржитися, нарікати (часто з відтінком невдоволення).

  • закручуватися

    1. Обертатися навколо своєї осі або по колу; намотуватися, накручуватися на щось.

    2. Ставати складним, заплутаним; набирати інтенсивності, напруженості (про події, ситуації).

    3. Розмовне. Поспішати, починати діяти швидше та енергійніше.

    4. Розмовне. Вступати в близькі стосунки з кимось, заводити роман.

    5. Технічне. Закріплюватися шляхом обертання (про різьбове з’єднання, гайку тощо).