Позначка: дієслово

1. (розм.) Довго або з труднощами лазити, пересуватися кудись, часто з відтінком невдоволення або втоми від цього процесу.

2. (перен., розм.) Затримуватися, марнувати час на якусь тривалу, нудну або невпорядковану діяльність, пов’язану з переміщенням або пошуком.

1. Лізти всередину чогось, проникати кудись, часто з труднощами або незручним способом.

2. Підійматися, лізти на щось високе або круте (на дерево, гору, дах тощо).

3. Розміщуватися, влаштовуватися десь у тісному просторі або з незручностями (про людей, речі).

4. Про рослини: розростатися, обвивати щось, підіймаючись угору.

5. Перен., розм. Втручатися у чужі справи, говорити про щось, у що не слід.

1. (розм.) Домовитися, погодитися з кимось про щось, досягти згоди в певному питанні.

2. (перен., розм.) Пристосуватися, примиритися з обставинами; знайти спосіб існувати або діяти в складних умовах.

1. (діал.) Залагодити, упорядкувати, владнати щось; привести до належного стану.

2. (діал.) Виправити, полагодити пошкоджену річ; відремонтувати.

3. (перен., діал.) Улагодити стосунки, конфлікт; примиритися.

1. Почати ладитися, налагоджуватися, ставати сприятливим для чогось (про обставини, справи тощо).

2. Розпочатися, зав’язатися (про стосунки, знайомство, розмову).

3. Довести себе до певного стану тривалим або нав’язливим заняттям чимось.

1. Привести щось у стан ладу, налагодити, упорядкувати; влаштувати, організувати.

2. Розпочати щось, започаткувати; влаштувати, завести (розмову, знайомство тощо).

3. (розм.) Почати робити щось із завзяттям, настійливо, часто швидко або метушливо; заходитися.

4. (розм.) Почати видавати однорідні звуки (про механізми, інструменти); запрацювати з характерним шумом.

1. Стати ладним, налагодитися; влаштуватися, упорядкуватися (про справи, стосунки тощо).

2. Дістати лад, стати придатним для роботи, функціонування (про механізм, пристрій тощо).

3. Розміститися, влаштуватися зручно для життя або роботи (про людей).

1. Привести до порядку, налагодити, упорядкувати щось; владнати, улагодити справу, питання тощо.

2. Усунути, припинити непорозуміння, суперечку, конфлікт; примирити, погодити когось.

3. (У значенні “залагодити діло”) Завершити, закінчити якусь справу, особливо швидко або формально.

4. (Заст.) Приготувати, пристосувати щось для певної мети; обладнати.

1. Ставати залагодженим, упорядковуватися, налагоджуватися; приходити до належного стану, ладу.

2. Вирішуватися, знаходити свій розв’язок (про проблеми, суперечки, конфлікти).

3. Заспокоюватися, ставати тихим, рівним (про почуття, емоції).

1. Приводити до належного стану, порядку; влаштовувати, упорядковувати, вирішувати (якісь справи, питання, проблеми).

2. Улагоджувати, примиряти (сторони, суперечки, конфлікти).

3. Завершувати оформлення, підготовку чого-небудь (документів, паперів тощо).