Позначка: дієслово

1. (про людину) Добровільно або примусово стати кріпаком, втратити особисту свободу, потрапити в залежність від феодала-землевласника.

2. (переносно) Позбутися волі діяти, опинитися в повній залежності від когось або чогось; стати рабом обставин, звички, почуттів тощо.

3. (переносно, розм.) Надовго затриматися десь, міцно осісти на одному місці, стати нерухомим.

1. Юридично прикріпити селян до землі та пану, позбавивши особистої свободи та права на переміщення; встановити кріпосне право.

2. Позбавити волі, зробити залежним, підпорядкувати, обмежити у правах або можливостях (у переносному значенні).

3. Міцно закріпити, з’єднати, зробити нерухомим (у технічному або фізичному сенсі).

1. Набувати стійкості, ставати міцним, надійно зафіксованим у певному положенні або стані; стабілізуватися.

2. Перебувати в процесі закріплення, ставати закріпленим (у прямому або переносному значенні).

3. Юридично або офіційно оформлятися, набувати чинності, ставати постійним (про права, статус, норми тощо).

4. Міцно запам’ятовуватися, ставати частиною знань або навичок (про інформацію, матеріал).

5. У військовій справі — займати та готувати до оборони певний рубіж, позицію, ділянку місцевості.

1. Надійно приєднувати, прикріплювати щось до чогось, роблячи нерухомим або стійким.

2. Робити міцним, стійким, довговічним; зміцнювати, утверджувати.

3. Юридично або адміністративно оформляти право власності, користування або розпорядження чимось за конкретною особою чи організацією.

4. У військовій справі — оволодіти захопленою позицією та організувати її оборону.

5. У навчанні — сприяти міцному запам’ятовуванню знань, навичок шляхом повторення чи вправ.

1. Ставати міцним, стійким, надійно приєднаним до чогось; набувати властивості закріпленості.

2. Отримувати офіційне підтвердження, юридичну чи організаційну силу; ставати встановленим, затвердженим (про норми, правила, статуси тощо).

3. Стабілізуватися, ставати постійним, незмінним (про знання, навички, звички або почуття).

4. Військ. Займати та готувати до оборони певну позицію, ділянку місцевості.

5. Бути призначеним, відрядженим для постійної роботи в якій-небудь організації, установі або за певним об’єктом.

1. Надійно приєднувати, прикріплювати щось до чогось, роблячи нерухомим або стійким.

2. Робити міцним, стійким, довготривалим; укріплювати, утверджувати.

3. Призначати, призначати для постійної роботи, діяльності або проживання в певному місці; прикріплювати.

4. Юридично оформляти право власності, володіння або користування чимось за кимось.

5. У військовій справі: займати та утримувати захоплену позицію, готувати її до оборони.

1. Набути стійкого положення, стати міцним, непохитним; стабілізуватися.

2. Отримати підтвердження, остаточно встановитися (про факти, знання, навички тощо).

3. Військ. Зайняти та пристосувати для оборони певну ділянку місцевості, укріпитися на ній.

4. Розм. Влаштуватися, владнати свої справи на певному місці або в певному становищі.

1. Надійно приєднати, прикріпити щось до чогось, зробити міцним, стійким, незрушним.

2. Зробити стійким, незмінним, остаточно встановити (про явища, поняття, норми тощо).

3. Військ. Організувати та обладнати позицію для оборони, оборонятися на певному рубежі.

4. Юр. Офіційно документально підтвердити, встановити (наприклад, право, факт, статус).

5. Перен. Дозволити комусь залишитися на певній посаді, роботі, місці; призначити на постійну роботу.

1. Ставати кріпаком, потрапляти в кріпацтво; перетворюватися на власність феодала, втрачати особисту свободу.

2. (переносно) Позбавлятися волі, незалежності; потрапляти в повну залежність від когось або чогось, ставати рабом обставин, звички тощо.

1. Позбавляти когось особистої свободи, перетворювати на кріпака; підпорядковувати кріпацькому праву.

2. (переносно) Позбавляти волі, незалежності; підкоряти, робити повністю залежним від себе.