Значення
-
Ставати міцним, стійким, надійно приєднаним до чогось; набувати властивості закріпленості.
-
Отримувати офіційне підтвердження, юридичну чи організаційну силу; ставати встановленим, затвердженим (про норми, правила, статуси тощо).
-
Стабілізуватися, ставати постійним, незмінним (про знання, навички, звички або почуття).
-
Військ. Займати та готувати до оборони певну позицію, ділянку місцевості.
-
Бути призначеним, відрядженим для постійної роботи в якій-небудь організації, установі або за певним об’єктом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я закріплююся, ти закріплюєшся, він закріплюється, ми закріплюємося, ви закріплюєтеся, вони закріплюються