Значення
-
Набувати стійкості, ставати міцним, надійно зафіксованим у певному положенні або стані; стабілізуватися.
-
Перебувати в процесі закріплення, ставати закріпленим (у прямому або переносному значенні).
-
Юридично або офіційно оформлятися, набувати чинності, ставати постійним (про права, статус, норми тощо).
-
Міцно запам’ятовуватися, ставати частиною знань або навичок (про інформацію, матеріал).
-
У військовій справі — займати та готувати до оборони певний рубіж, позицію, ділянку місцевості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я закріпляюся, ти закріпляєшся, він закріпляється, ми закріпляємося, ви закріпляєтеся, вони закріпляються