свічка

[sʋit͡ʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Пристрій для освітлення, що складається з горючого матеріалу (переважно стеарину або воску) у вигляді циліндра з ґнотом всередині, який запалюють.

  2. Електричний прилад для запалювання робочої суміші в циліндрах двигуна внутрішнього згоряння (запалювальна свічка).

  3. Медичний інструмент у вигляді тонкої палички з лікарською речовиною, що вводиться в порожнину тіла.

  4. У спорті (бокс) — положення, коли боксер, притиснутий суперником до канатів, сильно нахиляє тулуб вперед, захищаючи підборіддя.

  5. У техніці — порожнистий циліндр у деяких механізмах (наприклад, у амортизаторі).

  6. Застаріла назва одиниці вимірювання сили світла.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свічка, р. свічки, д. свічці, з. свічку, о. свічкою, м. свічці, к. свічко

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів