свіча

[sʋit͡ʃɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Церковна воскова свічка, часто великого розміру, що використовується під час богослужінь, обрядів або для освітлення іконостасу.

  2. (переносне значення) Символ пам’яті, скорботи, часто усталена сполука «вічна свіча» — урочистий символ невгасимої пам’яті про померлих.

  3. (застаріле або діалектне) Будь-яка свічка, джерело вогню для освітлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свіча, р. свічі, д. свічі, з. свічу, о. свічею, м. свічі, к. свіче

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів