свіча

1. Церковна воскова свічка, часто великого розміру, що використовується під час богослужінь, обрядів або для освітлення іконостасу.

2. (переносне значення) Символ пам’яті, скорботи, часто усталена сполука «вічна свіча» — урочистий символ невгасимої пам’яті про померлих.

3. (застаріле або діалектне) Будь-яка свічка, джерело вогню для освітлення.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |