суперник

[supɛrnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, команда або організація, що змагається з кимось за досягнення переваги, перемоги, успіху або певної мети.

  2. Той, хто виступає проти когось у суперечці, конфлікті, судовому процесі або іншому протистоянні.

  3. У спорті та іграх: учасник змагання, що протистоїть іншому учаснику або команді.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. суперник, р. суперника, д. суперникові, з. суперника, о. суперником, м. суперникові, к. супернику

Синоніми & Антоніми

Більше записів