Значення
-
Той, хто чинить опір, протидіє кому-, чому-небудь; противник.
-
Ворог, противник у збройному конфлікті, війні.
-
Той, хто перебуває в опозиції, суперник у боротьбі, суперечці, змаганні тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. супротивник, р. супротивника, д. супротивникові, з. супротивника, о. супротивником, м. супротивникові, к. супротивнику