1. Той, хто чинить опір, протидіє кому-, чому-небудь; противник.
2. Ворог, противник у збройному конфлікті, війні.
3. Той, хто перебуває в опозиції, суперник у боротьбі, суперечці, змаганні тощо.
супротивник
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |