Значення
-
У філософії: первісна основа, сутність, що існує сама по собі, не залежить від випадкових ознак і є носієм властивостей та якостей; у різних філософських системах — матерія, дух або бог.
-
У хімії та фізиці: речовина, матерія з певним складом і властивостями, що розглядається без урахування її форми та інших випадкових ознак.
-
Перен., книжн.: суть, основа, найголовніший зміст чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. субстанція, р. субстанції, д. субстанції, з. субстанцію, о. субстанцією, м. субстанції, к. субстанціє