Значення
-
Філософський термін, що означає сутнісну, невід’ємну природу чого-небудь; властивість бути субстанцією — самостійною основою, що існує сама по собі і не залежить від інших явищ.
-
У логіці та лінгвістиці — властивість поняття або терміна позначати конкретний, самостійний предмет або явище, а не його ознаку, відношення чи дію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. субстанціональність, р. субстанціональності, д. субстанціональності, з. субстанціональність, о. субстанціональністю, м. субстанціональності, к. субстанціональносте