1. Філософський термін, що означає сутнісну, невід’ємну природу чого-небудь; властивість бути субстанцією — самостійною основою, що існує сама по собі і не залежить від інших явищ.
2. У логіці та лінгвістиці — властивість поняття або терміна позначати конкретний, самостійний предмет або явище, а не його ознаку, відношення чи дію.