1. Сукупність художніх засобів і прийомів, що характеризують творчість окремого митця, мистецьку школу, напрям, епоху або окремий твір.
2. Спосіб викладу, манера мовлення або письма, що відрізняється певними особливостями в доборі слів, синтаксичних конструкцій тощо.
3. Сукупність ознак, що характеризують мистецтво певної епохи, народу або окремого художника з точки зору ідейного змісту та художньої форми.
4. Метод, спосіб, характер діяльності або поведінки.
5. У мовознавстві: функціональний різновид мови, система мовних засобів і прийомів, пристосованих для використання в певній сфері людського спілкування (наприклад, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, розмовний, художній стилі).
6. Конструктивна, технічна або художня особливість, характерна для певних виробів, предметів одягу, зачісок тощо; манера одягатися, тримати себе, що відповідає моде але виявляє індивідуальність.
7. У хронології: спосіб літочислення (старий стиль, новий стиль).