стиль

[stɪlʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Сукупність художніх засобів і прийомів, що характеризують творчість окремого митця, мистецьку школу, напрям, епоху або окремий твір.

  2. Спосіб викладу, манера мовлення або письма, що відрізняється певними особливостями в доборі слів, синтаксичних конструкцій тощо.

  3. Сукупність ознак, що характеризують мистецтво певної епохи, народу або окремого художника з точки зору ідейного змісту та художньої форми.

  4. Метод, спосіб, характер діяльності або поведінки.

  5. У мовознавстві: функціональний різновид мови, система мовних засобів і прийомів, пристосованих для використання в певній сфері людського спілкування (наприклад, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, розмовний, художній стилі).

  6. Конструктивна, технічна або художня особливість, характерна для певних виробів, предметів одягу, зачісок тощо; манера одягатися, тримати себе, що відповідає моде але виявляє індивідуальність.

  7. У хронології: спосіб літочислення (старий стиль, новий стиль).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стиль, р. стилю, д. стилеві, з. стиль, о. стилем, м. стилеві, к. стилю

Синоніми & Антоніми

Більше записів