прямоходіння

[prjɑmoxodinnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у техніці) Пристрій або механізм, призначений для перетворення обертального руху на прямолінійний або навпаки, наприклад, у верстатах.

  2. (у біології, медицині) Здатність людини або тварини пересуватися в просторі за допомогою прямоходіння — вертикальної двоногої ходи, характерної для людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прямоходіння, р. прямоходіння, д. прямоходінню, з. прямоходіння, о. прямоходінням, м. прямоходінні, к. прямоходіння

Більше записів