прямоходіння

1. (у техніці) Пристрій або механізм, призначений для перетворення обертального руху на прямолінійний або навпаки, наприклад, у верстатах.

2. (у біології, медицині) Здатність людини або тварини пересуватися в просторі за допомогою прямоходіння — вертикальної двоногої ходи, характерної для людини.

Приклади вживання

Приклад 1:
Внутрішня свобода допомагає виробити прямоходіння й прямостояння, нормалізувати дихання. Відтак зростає суспільна цінність індивіда, розвиваються його творчі потенції, зміцнюється громадянська дієздатність.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |