пристрій

1. Технічний виріб, механізм або сукупність деталей, призначених для виконання певної функції, роботи; апарат, апаратура, прилад.

2. Внутрішня організація, структура, побудова чого-небудь; устрій.

3. Засіб, спосіб для досягнення чого-небудь; хитрість, вигадка.

Приклади вживання

Приклад 1:
Утиски, шантаж, провокації — хоча б та широковідома історія з альбомчиком, який подарували Євгенові на день народження, а доскіпливий іменинник узяв та й виявив у ньому підслуховувальний пристрій… І оприлюднив цей факт. Тож якоїсь допомоги, якогось сприяння в побуті, у творчих справах годі було б чекати.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Напругу між катодом і анодом можна регулювати за допомогою потенціометра П і вимірюють вольтметром V. Дві акумуляторні батареї Б1 і Б2, увім- кнуті „назустріч одна одній”, дають мо ж- ливість за допомогою потенціометра зм і- нювати не лише абсолютну в еличину, а й знак напруги U. Цей пристрій дав можл и- вість дослідити вольт-амперну характерис- тику фотоефекту – залежність фотоструму І від напруги між електродами (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Лазери обов’язково мають три ос- новні компоненти: 1) активне середовище, в якому створю- ється стан з інверсною заселеністю енергетичних рівнів; 2) систему накачування – пристрій для створення інверсії в активному серед о- вищі; 3) оптичний резонатор – пристрій, який формує вихідний світловий пучок. Інверсну заселеність рівнів в ОКГ практично здійснюють за трирівневою схемою, яку запропонували М.Басов і О. Прохоров в 1955 р. Один з перших ОКГ, що працюють за схемою трьох рівнів з твердим тілом як активним підсилюючим середовищем, був створений у 1960 р. Т. Мейманом.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |