1. (техн.) Позначення для типу радіопередавача, що генерує електромагнітні коливання безпосередньо на робочій (випромінюваній) частоті, без використання проміжних каскадів перетворення частоти.
2. (техн.) Стосовний до методу радіопередачі або пристрою, що працює за принципом безпосереднього формування та посилення сигналу високої частоти.