середник

1. (історичне) Посередник, особа або держава, яка виступає в ролі миротворця, примирителя між сторонами, що конфліктують.

2. (історичне, релігійне) Той, хто заступається, клопочеться за когось перед Богом; заступник.

3. (історичне) Назва одного з місяців у давньому українському (колишньому російському) календарі, що відповідає лютому, оскільки він розділяв (був “середником“) зиму та весну.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |