Древослів

Словник Української Мови

прабатьківщина

[prɑbɑtʲkiʋʃt͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Земля, територія, де жили прабатьки, предки певного народу чи етнічної спільноти; історична батьківщина, звідки бере початок рід.

  2. (переносно) Місце, де виникло, зародилося щось важливе, фундаментальне (наприклад, ідея, вчення, мистецький напрям).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прабатьківщина, р. прабатьківщини, д. прабатьківщині, з. прабатьківщину, о. прабатьківщиною, м. прабатьківщині, к. прабатьківщино

Більше записів