сторона

[storonɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Простір, місце або територія, розташована в певному напрямку від чого-небудь або кого-небудь; частина земної поверхні, країни, місцевості.

  2. Одна з поверхонь, меж або граней предмета, тіла, фігури (наприклад, бік куба, грані монети).

  3. Одна з протилежних позицій, поглядів, думок у суперечці, конфлікті, дискусії; угруповання, група людей, що має певні інтереси або погляди.

  4. У математиці: відрізок прямої, що є частиною межі геометричної фігури (наприклад, трикутника, багатокутника).

  5. У юридичній та офіційній термінології: учасник (фізична або юридична особа) договору, угоди, судового процесу, правовідносин.

  6. Умовна назва однієї з частин аркуша паперу, сторінки рукопису або друкованого видання (наприклад, права чи ліва сторона розгорнутої книги).

  7. Рід, лінія родинної спорідненості (наприклад, з батьківської сторони).

  8. У переносному значенні: певний аспект, властивість, особливість явища, питання, особистості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сторона, р. сторони, д. стороні, з. сторону, о. стороною, м. стороні, к. стороно

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів