напрям

[nɑprjɑm] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Лінія, вздовж якої відбувається рух або розвиток чогось; курс, шлях.

  2. Певна галузь діяльності, сфера знань, ідей або інтересів.

  3. Географічна орієнтація, сторона світу або простору, куди щось звернено.

  4. У мистецтві, науці тощо: течія, школа, стиль, що має певні характерні риси.

  5. У техніці: задана або вибрана орієнтація дії, сили, вектора.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напрям, р. напряму, д. напрямові, з. напрям, о. напрямом, м. напрямі, к. напряме

Більше записів