1. Абстрактний іменник, що означає наявність певного напряму, орієнтації або цілеспрямованості дій, процесів, явищ або ставлення до чогось.
2. У психології та педагогіці — стійка переважна зацікавленість особистості певними видами діяльності, сферами життя або об’єктами, що визначає її інтереси та спрямованість діяльності.
3. У техніці та фізиці — властивість об’єкта, вектора, сили або процесу мати чітко визначений напрям у просторі або відносно певної системи відліку.