бік

1. Одна з двох симетричних частин тіла людини або тварини, що розташована праворуч або ліворуч від уявної вертикальної площини, що ділить тіло навпіл; правий або лівий бік.

2. Простір, частина або напрямок, розташовані праворуч або ліворуч від кого-, чого-небудь, або з якого-небудь напрямку.

3. Одна з поверхонь, край або ребро предмета, що не є його лицьовою, основною або торцевою частиною.

4. Окрема частина, аспект, сторона явища, питання, справи тощо.

5. (у множині) Околиці, місцевість, що розташована поруч із чим-небудь; район, край.

6. (розмовне) Сторона, група, табір у суперечці, сутичці, змаганні тощо.

Приклади вживання слова

бік

Приклад 1:
Я, наловивши риби, тільки виплив на плесо душогубкою, — хотів на той бік передатися, — а він вчепився цупко лапою за днище та й ані руш! Ще трохи — затопив би!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Прошу перекласти, — блиснула оком у бік Ади. 57 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Тут, не подавши й знаку на замішання, потиснув наш батярина Перфецький її велику аж мужеську долоню і з цілої сили ляснув її по плечі, від чого американці аж віддих забило, і джамейський чорнюх мусів скоренько робити їй самокруче- ного nanipoca, видобуваючи на алярм своє курецьке причан­ далля з пасястого черезраменника.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Твоїм особистим анатомом», — більше нічого дописати вже не вдалося, бо пальці майже розпластаного на столі Перфецького саме дійшли до коліна, до цієї повної чаші насолод… Не знати чому, всі диви­ лися в їхній бік. «Oho!» — сигналізувала Ада, очі якої робилися ледь- ледь хмільними.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”