бікамералізм

[bikɑmɛrɑlizm] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Політико-правова система, за якої вищий законодавчий орган держави (парламент) складається з двох палат, що зазвичай мають різні повноваження, порядок формування та функції (наприклад, нижня палата — представницька, верхня — дорадча або наглядова).

  2. (Юриспруденція) –

    Принцип організації законодавчої влади, заснований на поділі парламенту на дві палати, що забезпечує систему стримувань і противаг, більш ретельне обговорення законопроєктів та представництво інтересів різних територій чи соціальних груп.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бікамералізм, р. бікамералізму, д. бікамералізмові, з. бікамералізм, о. бікамералізмом, м. бікамералізмі, к. бікамералізме

Більше записів