Значення
-
Лінія руху, орієнтація в просторі; сторона, куди спрямовано щось або куди хтось, щось рухається.
-
Галузь діяльності, сфера знань або мистецтва; течія, школа у науці, літературі тощо.
-
Загальна мета, орієнтація діяльності чи розвитку; курс, лінія поведінки.
-
У техніці, географії тощо: встановлена, визначена сторона, положення чогось відносно сторін світу або заданих орієнтирів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напрямок, р. напрямку, д. напрямкові, з. напрямок, о. напрямком, м. напрямкові, к. напрямку