сторонити

1. Відводити вбік, відсувати, відхиляти щось.

2. Уникати когось або чогось, триматися осторонь, не брати участі в чомусь.

3. (у пасивному стані, “сторонитися“) Знаходитися, розташовуватися осторонь, збоку від чогось.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: t.d. () |