сторонити

[storonɪtɪ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Відводити вбік, відсувати, відхиляти щось.

  2. Уникати когось або чогось, триматися осторонь, не брати участі в чомусь.

  3. (у пасивному стані, “сторонитися“) Знаходитися, розташовуватися осторонь, збоку від чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я стороню, ти сторониш, він сторонить, ми сторонимо, ви стороните, вони сторонять

Більше записів