семіадитивний

1. (У математиці, зокрема в теорії міри) Такий, що має властивість скінченної адитивності, але не обов’язково зліченної адитивності; функція множини, для якої міра об’єднання двох неперетинних множин дорівнює сумі їх мір.

2. (У функціональному аналізі) Про функцію: така, що для деякої константи C виконується нерівність f(x + y) ≤ f(x) + f(y) + C для всіх x, y з області визначення.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |