1. (діал.) Те саме, що голій — оголена, безліса місцевість, переважно високогірна ділянка, вкрита трав’янистою рослинністю.
2. (діал.) Рослина, що росте на такій оголеній місцевості; гірська рослина, зокрема кедровий сланник.
3. (спец.) У карпатському народному будівництві — горизонтальна дерев’яна балка, що з’єднує кінці стовпів-стояків у конструкції господарських споруд (наприклад, повітки).