1. Філософсько-психологічний термін, що означає здатність свідомості спрямовувати увагу на власні психічні процеси, стани та діяльність, тобто здатність до самоаналізу та рефлексії.
2. У психології — властивість особистості, яка полягає в усвідомленому відстеженні, фіксації та оцінці власних думок, емоцій, мотивів та вчинків.