1. Методологічний прийом у філософії та психології, що полягає у спрямованому уважному спостереженні власних психічних процесів, станів і переживань без втручання в їхній природний перебіг.
2. (У ширшому сенсі) Внутрішнє спостереження, рефлексія, самоаналіз; свідоме фокусування уваги на власних думках, емоціях, відчуттях або мотивах.