фігель

Тлумачення із “Словника української мови”* Ф І ГЕЛЬ , гля, ч. 1. заст. Завиток ( архітектурна оздоба ); розчерк ( на письмі ). 2. перев. мн., перен., розм. Витівки , штуки , трюки . [ Старостина :] Ми знаємо давно , що граф на жарти і на фіглі здатний , і нас нічим він не здивує (К.- Карий , II, 1960, 48); Вся рота реготала від тих фіглів , які я витворяв ( Думки про театр , 1955, 37); – Це ти , Юрку , і фіглювати не вмієш ? З ними , з фіглями , і працювати легше (Томч., Жменяки, 1964, 211). Ф і глі ( ф і гля ) роб и ти ( зроб и ти , викид а ти і т. ін.) – вдаватися до жартів , пустощів , трюків , щоб насмішити або обдурити когось . – Вона любить фіглі робити і опісля на все горло сміятися ( Коб ., III, 1956, 393); Бачать діти , що старий батько з ними фігля зробив (Сл. Гр.); ◇ Зав о дити ф і глі з ким – залицятися до когось , мати з кимось любовні пригоди . А Маріка, як тільки Тимофій куди відвернеться , заводить фіглі з його братом Палійчуком (Хотк., II, 1966, 417).