розтурбований
[rozturboʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який перебуває у стані тривоги, занепокоєння, втратив душевну рівновагу через якісь неприємності, несподівані події.
-
Який викликав занепокоєння, тривогу, порушив спокій (про події, звістки тощо).
-
Розладнований, приведений у безлад, у безпорядок (заст., рідко).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтурбований, р. розтурбованого, д. розтурбованому, з. розтурбованого, о. розтурбованим, м. розтурбованім