розтурбований

1. Який перебуває у стані тривоги, занепокоєння, втратив душевну рівновагу через якісь неприємності, несподівані події.

2. Який викликав занепокоєння, тривогу, порушив спокій (про події, звістки тощо).

3. Розладнований, приведений у безлад, у безпорядок (заст., рідко).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |