Значення
-
Стан нерухомості тіла під дією рівних і протилежно спрямованих сил; стійкість.
-
Стан спокою, урівноваженості, злагоди між чим-небудь, взаємна збалансованість різних сил, явищ, процесів тощо.
-
У фізіології — здатність тіла або його окремих органів зберігати стійке положення в просторі.
-
У техніці — стан механічної системи, при якому всі її точки під дією прикладених сил залишаються нерухомими щодо обраної системи відліку.
-
У хімії та фізиці — стан системи, при якому швидкості прямої та зворотної реакцій рівні, а концентрації речовин залишаються незмінними.
-
У економіці — стан економічної системи, при якому обсяг попиту та пропозиції збігається.
-
У психології — гармонійний, збалансований стан психіки, душевний спокій.
Правопис та відмінювання
н. рівновага, р. рівноваги, д. рівновазі, з. рівновагу, о. рівновагою, м. рівновазі, к. рівноваго
Приклади з художньої літератури
-
всі ці танці на линві убогі як цирк на дроті
богом зважений був я і визнаний легковажним
рівновага можлива лише як постійний спротив
рівновага можлива як знáйдеш в собі щось справжнє— Юрій Іздрик