рівновага

[riʋnoʋɑɦɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Стан нерухомості тіла під дією рівних і протилежно спрямованих сил; стійкість.

  2. Стан спокою, урівноваженості, злагоди між чим-небудь, взаємна збалансованість різних сил, явищ, процесів тощо.

  3. У фізіології — здатність тіла або його окремих органів зберігати стійке положення в просторі.

  4. У техніці — стан механічної системи, при якому всі її точки під дією прикладених сил залишаються нерухомими щодо обраної системи відліку.

  5. У хімії та фізиці — стан системи, при якому швидкості прямої та зворотної реакцій рівні, а концентрації речовин залишаються незмінними.

  6. У економіці — стан економічної системи, при якому обсяг попиту та пропозиції збігається.

  7. У психології — гармонійний, збалансований стан психіки, душевний спокій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рівновага, р. рівноваги, д. рівновазі, з. рівновагу, о. рівновагою, м. рівновазі, к. рівноваго

Приклади з художньої літератури

  • всі ці танці на линві убогі як цирк на дроті
    богом зважений був я і визнаний легковажним
    рівновага можлива лише як постійний спротив
    рівновага можлива як знáйдеш в собі щось справжнє
    — Юрій Іздрик

Більше записів