обумовлюватися

1. Бути зумовленим чимось, виникати або існувати як наслідок певних причин, умов або обставин; залежати від чогось.

2. Ставати предметом обговорення та визначення конкретних умов, домовлятися про щось, узгоджуватися (зазвичай у формі «обумовлюватися» або «зобумовлюватися»).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |