обумовлювати

[obumoʋljuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:О

Значення

  1. Бути причиною, спричиняти щось, викликати певні наслідки або становище.

  2. Визначати, ставити певні умови для чогось, обмежувати чимось.

  3. У логіці та філософії: бути достатньою підставою для чогось, бути причинно-наслідковою умовою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я обумовлюю, ти обумовлюєш, він обумовлює, ми обумовлюємо, ви обумовлюєте, вони обумовлюють

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів