1. Бути причиною, спричиняти щось, викликати певні наслідки або становище.
2. Визначати, ставити певні умови для чогось, обмежувати чимось.
3. У логіці та філософії: бути достатньою підставою для чогось, бути причинно-наслідковою умовою.
Словник Української
Буква
1. Бути причиною, спричиняти щось, викликати певні наслідки або становище.
2. Визначати, ставити певні умови для чогось, обмежувати чимось.
3. У логіці та філософії: бути достатньою підставою для чогось, бути причинно-наслідковою умовою.