Значення
-
Технічний термін, що позначає процес або результат розтікання, розливання рідини, розповсюдження чогось у різні боки від центру; розлив, розтікання.
-
У техніці, зокрема в машинобудуванні — деталь, елемент механізму (наприклад, у паливній апаратурі), призначений для розподілу, направлення потоку рідини або газу.
-
Рідковживане позначення місця, де щось розтікається, розгалужується (наприклад, розтічка річки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтічка, р. розтічки, д. розтічці, з. розтічку, о. розтічкою, м. розтічці, к. розтічко