розтіч

[roztit͡ʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Рідкісний варіант слова “розтока” — місце, де річка розгалужується на кілька рукавів або проток, або саме таке розгалуження.

  2. У технічній термінології — діапазон, межа або інтервал коливання, зміни якихось величин, параметрів (наприклад, розтіч напруги, розтіч швидкості).

  3. У переносному значенні — розходження, розбіжність у чомусь (наприклад, розтіч у думках, показаннях приладів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розтіч, р. розтечі, д. розтечі, з. розтіч, о. розтіччю, м. розтечі, к. розтече

Більше записів