розтіч

1. Рідкісний варіант слова “розтока” — місце, де річка розгалужується на кілька рукавів або проток, або саме таке розгалуження.

2. У технічній термінології — діапазон, межа або інтервал коливання, зміни якихось величин, параметрів (наприклад, розтіч напруги, розтіч швидкості).

3. У переносному значенні — розходження, розбіжність у чомусь (наприклад, розтіч у думках, показаннях приладів).

Приклади:

Приклад 1:
Тоді молодиці в розтіч і на їх місце прийшли чоловіки паніматок рятувати. Вже здавна громада гула на Тимоху, а тепер і кури закричали.
— Тютюнник Григорій, “Вир”