Приклад 1:
В Микола Хвильовий, чиїм іменем названо сьогодні вулиця у Києві — вкоротив собі віку 1933 року, коли йому було 40 років… Євген Плужник, чиїм іменем названо сьогодні вулиці в Києві, Львові, Рівному, — розстріляний 1936 року, коли йому було 38 років… Валер’ян Підмогильний, чиїм іменем названа сьогодні вулиця в Донецьку, — розстріляний 1937 року, коли йому було 30 років… Михайль Семенко, чиїм іменем названа сьогодні вулиця у Києві, — розстріляний 1937 року, коли йому було 45 років… Лесь Курбас, чиїм іменем названі сьогодні проспект у Києві та вулиця у Львові — розстріляний 1938 року, коли йому було 50 років… Гнат Хоткевич, чиїм іменем названо сьогодні вулиці у Києві, Вінниці, Івано-Франківську, — розстріляний 1938 року, коли йому було 60 років… Михайло Драй-Хмара, чиїм іменем названо сьогодні вулиці у Києві та Львові, — розстріляний 1939 року, коли йому було 50 років… В еміграції: Олена Теліга, чиїм іменем названо сьогодні вулицю в Києві, — розстріляна гестапівцями 1942 року, коли їй було 36 років… Олег Ольжич, чиїм іменем названо сьогодні вулицю в Києві, — закатований гітлерівцями у Заксенхаузені 1944 року, коли йому було 37 років… Кажу лише про тих митців, яких я намагався повернути до духовного спілкування із сучасниками у своїх монографіях-дослідженнях. Схиляюсь перед ними.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Бере участь у роботі об’єднання студентів-українців, регулярно відвідує лекції з української історії, які вів українською мовою Олександр Грушевський, брат Михайла Грушевського, в майбутньому член Української Центральної Ради, розстріляний більшовиками. Дружині він зізнавався, що в російському північному місті він відчув себе українцем, і що, «ставши на цей шлях, скоріше помре, ніж зійде з нього».
— Самчук Улас, “Марія”
