обставинний
[obstɑʋɪnnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який стосується обставин, пов’язаний з ними; що виражає обставину дії, ознаки або іншої обставини (у граматиці — про прислівник або іншу частину мови в обставинній функції).
-
Який містить обставини, деталі; детальний, докладний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обставинний, р. обставинного, д. обставинному, з. обставинного, о. обставинним, м. обставиннім